ditina-boїtsya-guchnix-zvukiv

Наслідки воєнних подій: дитина боїться гучних звуків

Війна, яку розв’язала росія на території незалежної України, змінила усіх громадян. Але найбільш незахищеними в цьому випадку стали діти. І зовсім маленькі, які не розуміють, що сталося, але відчувають зміни. І більш старші, які бачать і чують усе.

Деякій частині населення вдалося покинути небезпечні місця – виїхати в перші дні війни чи пізніше, коли випала нагода. І їх діти зараз знаходяться в  відносно спокійних містах. Але бомбардування, знаходження в бомбосховищах, підвалах, звуки сирен дають свої наслідки – багато хто з дітей став поводиться не так, як завжди. І це дуже турбує їх батьків і родичів.

ditina-boїtsya-guchnix-zvukiv

Що робити, якщо дитина стала лякатися гучних звуків – плаче, здригається, закриває вуха долонями?

Перше, що треба знати батькам, що дитяча психіка гнучка і адаптивна. Така реакція є захисною. Стан дітей згодом нормалізується, але це не означає, що слід не приділяти увагу таким «дзвіночкам» чи ігнорувати допомогу психологів в майбутньому.

Дитина боїться гучних звуків: що робити батькам?

1. Спокійні батьки – спокійна дитина. Невпевненість, страх мами чи батька передаються дитини, тому слід прибрати власний жах від думок про майбутнє.

Також необхідно контролювати свою реакцію на дії дитини під час голосних звуків. Якщо дитина прикриває руками вушка, не слід мімікою та своїми емоціями демонструвати переляк чи страх.

Не ведіть при дитині з кимось розмови про минуле, не обговорюйте ситуації, які ви переживали разом. Постійне нагадування буде ще більш закріплювати у дитини страх.

 

2. Не забувайте говорити донці чи сину про свою любов, про те, що ви поруч. Цілуйте, обіймайте якнайчастіше, тримайте на руках, дивіться в очі, з посмішкою та розслабленою мімікою.

3. Якщо дитина маленька, але ви вже спали з нею окремо, можна повернутися до спільного сну. Це заспокоїть дитину. Намагайтеся зробити так, щоб дитина не прокидалася вранці сама.

4. Якщо ви знаходитеся в безпечному місці, але виникають ситуації, коли лунають несподівані гучні звуки (сигнал будильнику, гуркіт дверима, дзвінок у двері), заспокоюйте дитину – підходьте, обіймайте або беріть долоньки дитини у свої руки, посміхайтеся і кажіть, що мама поруч і всі в безпеці.

5. Добре помагають ігри:

– співати разом пісеньки, спочатку тихо, а потім все голосніше і голосніше; можна підспівувати в такт танцю;

– стукати чимось, викликаючи спочатку тихі, обережні звуки, а потім сильніші, гучніші: наприклад, дерев’яними ложками об стіл, потім залізними, потім залізними по дну каструлі;

– згадувати, які голосні звуки чули до війни – гудок автомобіля, стукіт колес потягу, гавкіт собак, крик ворони. Спробувати повторити їх.

6. Деяким дітям на час адаптації можуть допомогти навушники, які будуть пом’якшувати звуки світу.

Всім дорослим слід запастись терпінням, бо адаптація потребує деякого часу (близько трьох тижнів для прийняття нової реальності). Будьте поруч з дитиною, виділяйте свій час для спілкування з нею, допомагайте пристосуватися до нових реалій, і тоді потроху страх гучних звуків буде минати.

Вірте у перемогу! І в те, що ми сильні. І діти наші теж.

(Visited 20 times, 1 visits today)
Top